На глобальному рівні кожен третій користувач Інтернету молодше 18 років – гігантська величина, зважаючи на той факт, що у 2018 році більше половини населення світу застосовувало Інтернет. У країнах, що розвиваються, основними користувачами Інтернету є діти, які дорослішають разом з Інтернетом і першими долучаються до рухомого зв’язку. З появою Інтернету виникло безліч завдань щодо гарантування безпеки дітей та молоді, зокрема останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті.
Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків.
Детальніше: Безпека дітей у цифровому просторі – МОН надає рекомендації для педагогічних працівників та батьків,
Безпека дітей в інтернеті.
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово)
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
- Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних). - Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer https://teenergizer.org/consultations
- Чат-бот у Telegram https://t.me/kiberpes_bot і Viber https://chats.viber.com/kiberpes допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
Поради батькам та опікунам
Для того щоб зробити поведінку дітей та молодь при використанні вебсайтів більш безпечною та відповідальною, батькам й опікунам варто виходити з необхідності:
1) Дізнатися про наявні в цифровому середовищі ризики та можливості для дітей і молодь. Важливо вміти розпізнавати потенційні загрози, на які можуть наражатися діти, але при цьому пам’ятати, що наявність ризиків не означає, що неодмінно буде завдано шкоди.
2) Активно цікавитися тим, що роблять діти в Інтернеті, який тип контенту вони переглядають, надсилають або створюють, якими послугами та платформами вони користуються і в які бавляться ігри, а також з якими людьми вони спілкуються. Батькам завжди корисно самим спробувати скористатися тими послугами, якими користуються їхні діти.
3) Батькам слід вивчити питання про те, якими є хороші навчальні та розважальні веб-сайти та ігри, котрі вони могли б використовувати зі своїми дітьми. Гарний вебсайт або гра відрізняються тим, що в них є окрема сторінка, присвячена питанням безпеки, зі зрозумілими посиланнями, механізмами подання скарг та вказівками для дітей і молодь, а також їх батьків/опікунів.
4) Підтримувати регулярний, щирий та відкритий діалог з дітьми і молодими особами на актуальні для їхнього віку теми, які повинні з часом змінюватися.
a) Переконайтеся, що діти і молодь розуміють, з якими ризиками вони можуть мати справу, і домовтеся з ними про те, яких заходів вони вживатимуть в разі виникнення реальної небезпеки – наприклад, що їм бажано просто розповісти про це вам.
b) Заохочуйте дітей та молодь замислитися про те, як слід поводитися сумлінному цифровому громадянину, зокрема, про те, якою інформацією про себе та інших вони діляться, допомагаючи їм сформувати позитивну модель онлайнової поведінки.
c) Навчайте дітей критично ставитися до того, що вони бачать в Інтернеті; розкажіть,що не всі люди є тими, за кого себе видають, і що те, що вони бачать, може бути неправдою. Розкажіть їм, що люди в Мережі можуть створювати ідеальний образ самих себе, а також про фальшиві новини, спрямовані на маніпулювання людьми.
d) Обговоріть з дітьми проблему тиску з боку однолітків і страх бути неприйнятим в колективі, а також питання вибудовування дружніх відносин в Інтернеті.
e) Обговоріть з дітьми привабливість імерсивних технологій, що викликають
залежність, особливо тих, що представлені на безкоштовних платформах, де час,який люди проводять в Інтернеті, або дані, якими вони обмінюються, є валютою або основою бізнес-моделі.
5) Переконатися, що дитина знає, коли варто звернутися за допомогою і до кого. Це може бути їхній батько або опікун, вчитель або будь-яка інша доросла людина, якій вони довіряють. Слід домовитися про правило, що в разі будь-якого неприємного інциденту діти мають обговорити його з дорослим, якому вони довіряють.
6) Розробити правила для всієї родини щодо використання підключених до Інтернету пристроїв і пам’ятати про те, що у своїй поведінці в цифровому середовищі діти беруть приклад з батьків або опікунів.
7) Вжити заходів для того, щоб діти дотримувалися збалансованої «цифрової дієти», тобто щоб вони проводили час в Інтернеті з користю, займаючись різними видами діяльності, зокрема, навчання, творчість та спілкування в позитивному сенсі. Використовувати вбудовані інструменти для відстеження статистики за кількістю часу, що витрачається на різні програми та послуги.
8) Стати впевненими користувачами пристроїв та навчити своїх дітей. Існує ціла низка інструментів, які можуть допомогти батькам в управлінні підключеними до мережі пристроями – як удома, так і за його межами.
a) Потрібно врахувати усі під’єднані до Інтернету пристрої, а не тільки очевидні –смартфони, планшети та ПК. Зверніть увагу на ігрові приставки, особисті помічники,під’єднані до Інтернету телевізори і будь-які інші пристрої, що мають доступ до Інтернету.
b) При прийнятті рішень про те, до якого контенту, ігор, додатків і послуг діти та молодь матимуть доступ, керуйтеся віковими обмеженнями. Зважте, що вікові обмеження в магазинах додатків і на самих платформах відрізняються. За допомогою налаштувань можна контролювати, які програми та ігри буде дозволено завантажувати і використовувати.
c) Розгляньте можливість використання контент-фільтрів, що досить часто називаються системами батьківського контролю, і безпечних пошукових систем або обмежень доступу, щоб фільтрувати контент, який діти та молодь можуть переглядати в Інтернеті.
d) Як батьки, ви мусите розуміти, як і коли слід поскаржитися на той чи інший контент, який засмутив, збентежив або призвів до стурбованості ваших дітей або який, на їхню думку, порушує умови використання. Ви повинні знати, як заблокувати небажані або непрошені контакти.
e) Ретельно зважте усі за та проти використання моніторингових додатків і технологій,що відстежують дії дитини в Інтернеті. Побічним ефектом їх використання може стати ще більш прихована онлайнова поведінка, а також це може призвести до конфліктів в сім’ї, у тому числі насильницьких. Якщо ви все ж таки використовуєте їх, то поясніть своїй дитині, що саме ви відстежуєте і навіщо.
f) У міру дорослішання та розвитку дітей і молоді необхідно коригувати контроль й обмеження доступу з тим, щоб вони відповідали віку; важливо формувати стійкість у ваших дітей, щоб вони могли повною мірою користуватися перевагами онлайнового середовища.
9) Пояснити дітям, що не можна повідомляти свої паролі доступу друзям або братам і сестрам. Звертати увагу на те, коли і де вони повідомляють свою персональну інформацію – наприклад, в загальнодоступному профілі має сенс використовувати деперсоніфіковані зображення як фотографії профілю і вказувати мінімум персональної інформації, такої, як вік, школа та місце проживання.
10) Не потрібно вважати, що в Інтернеті геть усі бажають заподіяти вашій дитині шкоду. Як правило, дитячі веб-сайти безпечні й надають неабиякі можливості для творчої соціалізації та навчання вашої дитини, однак варто лишатися залученим і пильним.
11) Зберігайте спокій і не робіть поспішних висновків, якщо ви почули або побачили щось,що стурбувало вас в поведінці вашої дитини або в поведінці одного з його онлайнових друзів. Не слід погрожувати, що ви позбудетеся пристроїв або відберете їх, оскільки для декого з молодь вони є найважливішими інструментами соціалізації. Якщо ваші діти побоюватимуться, що в них відберуть пристрої, вони, швидше за все, менш охоче будуть розповідати вам про свої проблеми і переживання.
12) Здатність впоратися з неприємностями і робити висновки є найважливішим елементом формування стійкості до впливу цифрового середовища. Коли діти в цифровому середовищі наражаються на ризики або їм заподіюється шкода, батьки можуть допомогти їм знайти способи впоратися з цією ситуацією, щоб вони в подальшому могли в міру можливості безпечно користуватися благами онлайнового середовища, уникаючи при цьому ізоляції.